Назва будівництва: Собор Святого Павла (St. Paul’s Cathedral)
Архітектор: сер Крістофер Рен (Christopher Wren)
Роки будівництва: 1675-1708 рр.
Місце находження: Лондон, Велика Британія
В центрі британської столиці, на пагорбі Ладгейт-Гілл – найвищій точці району Сіті – розташований Собор Святого Павла – одна з найвідоміших архітектурних пам’яток Лондона. Це вже п’ята культова споруда, споруджена на цьому місці, і архітектура сучасного собору – унікальний приклад поєднання різних стилів. Яких саме? Що сталося з попередниками нинішнього St. Paul’s Cathedral? Чим примітні його купол та інтер’єри? І чому будівля собору вважається у Великій Британії символом надії? Про це читайте в нашій статті…
Історія будівництва Собору Святого Павла
Ладгейт-Гілл – один із трьох знакових пагорбів у центрі Лондона – здавна вважався архітекторами чудовим місцем для будівництва культових будівель. Ще за часів Римської імперії тут розташовувався храм, присвячений богині родючості та покровительці тваринного і рослинного світів Діані. Перший християнський храм з’явився на пагорбі в 604 і був невеликою дерев’яною спорудою, яка згоріла 675 року. Через десять років тут було зведено вже кам’яний собор, який згодом 961 року зруйнували вікінги. Уже за рік будівлю відновили і будівля в такому вигляді проіснувала ще понад 100 років аж до пожежі, що сталася в Лондоні 1087 року. Після цього в Ладгейт-Гілл звели один із найбільших на той момент європейських соборів, який відомий нам під ім’ям Старий Сент-Пол. Довжина будівлі була приблизно 180 метрів, а висота шпиля – близько 150 метрів. Саме він є попередником сучасного Собору Святого Павла. Старий Сент-Пол сильно постраждав унаслідок Великої лондонської пожежі 1666 року, і замість нього вирішили звести новий собор.
Проекти Крістофера Рена
Розробити проєкт Собору Святого Павла доручили серу Крістоферу Рену – вченому, відомому своїми працями в галузі математики, астрономії та механіки. Свою архітектурну освіту він здобув під час поїздки до Франції і згодом вважав себе продовжувачем архітектурної традиції цієї країни, а також прихильником традицій італійського Відродження. Рен розробив три проекти Собору Святого Павла. Перший був названий надмірно скромним і відхилений, другий під назвою “Велика модель” – порахували нереалізованим через габарити купола. Коли ж третій проєкт зі зменшеною банею затвердили, архітектор під час будівництва вносив до нього багато поправок, і в підсумку собор дуже схожий на ту саму “Велику модель”, яку формально було відхилено.
Архітектурний стиль
Архітектура Собору Святого Павла еклектична і поєднує в собі риси одразу кількох стилів. По-перше, це романо-готична архітектура, що виразилося в подовженому нефі та наявності двох симетричних веж з боку західного фасаду. По-друге, бароко, про що можна судити за здвоєними колонами на двоярусному портику фасаду, “римським куполом” і неявно вираженим трансептом. І нарешті, класицизм з його центричними просторами. Таким чином вийшла абсолютно самобутня будівля.
Символічне значення
Собор Святого Павла є найбільшим європейським протестантським храмом, і є версія, що він мав символізувати перевагу англіканської церкви над римо-католицькою. В архітектурному сенсі це було змагання з ватиканським Собором Святого Петра, зокрема з його масивним куполом. У результаті купол собору в Лондоні вийшов висотою понад 111 метрів і вагою близько 65 000 тонн. Це один з найбільших куполів у світі, і завдяки йому Собор Святого Павла до кінця ХХ століття залишався найвищою будівлею британської столиці.
Інтер’єри та оздоблення
Величні інтер’єри St. Paul’s Cathedral – відображення консервативних архітектурних тенденцій, що панували за часів королеви Анни, пам’ятник якій встановлено перед головним входом. Своєю чергою трикутний фронтон фасаду прикрашений кам’яним барельєфом, що зображує сцену прийняття Павлом християнства.
В сучасній Великій Британії Собор Святого Павла має важливе символічне значення. Під час Другої Світової Війни, незважаючи на часті бомбардування Лондона, будівля практично не постраждала, що надихало городян і надавало їм віри в перемогу. З цього часу собор є для англійців символом надії.
