Собор у Кентербері – важлива пам’ятка Великобританії та чудовий зразок ранньої готики. Місто розташоване на річці Стаур за 23 км на північний захід від Дувру і 85 км на схід від Лондона. Перша церква в цих місцях була побудована ще за короля Етельберта Кентського, який прийняв християнство в 597 р.
Не випадково християнство почало поширюватися на території Британії саме з Кентербері. Церква містечка була присвячена Святому Мартіну та залишилася в історії як одна з перших християнських базилік на території Великобританії. Пізніше на її місці за архієпископа Ланфранка наприкінці XI ст. було збудовано собор, який загинув у вогні пожежі 1174 р.
Будівництво Кентерберійського собору
Будівництво нового храму на фундаменті, що вцілів, почалося в стилі французької готики. Під керівництвом архітектора Гійома з Санса хор був перебудований і перекритий стрілчастим склепінням. Довжина собору досягла 160м. Середовище прикрасила висока вежа. Після кількох реконструкцій її висота 1510 р. досягла 90, 5 м.
Кентербері був своєрідним духовним центром країни. У XII ст. єпископат міста очолив Томас Бекет; на цю посаду його висунув сам Генріх ІІ. Незабаром незалежні судження Бекета та його критика світської влади почали дратувати короля.
Коли одного разу він люто вигукнув: «Хто ж позбавить мене цього безрідного попа? », його репліка була сприйнята навколишньою вартою як наказ, і Томас Бекет був зарубаний прямо в храмі. Мученика поховали в раку в круглій капелі за хором і невдовзі канонізували.
До місця його поховання стали стікатися тисячі прочан з усієї країни. Це поклоніння відзначено у знаменитих “Кентерберійських оповіданнях” Дж. Чосера. Досі у північно-західному нефі собору висить табличка, що відзначає місце загибелі Бекета. За часів Генріха VIII гробниця Бекета була знищена, проте його ім’я продовжувало залучати під високі готичні склепіння собору тисячі паломників.
Собор змінювали та добудовували ще у XIX ст. В1834 р. було перебудовано північно-західну вежу та закінчено оздоблення будівлі бібліотеки. У соборі привертають увагу старовинні вітражі зі сценами зі Старого та Нового заповітів, а також гробниці Генріха VI та його дружини Жанни Наваррської.
Особливості архітектури собору
Собор у Кентербері став першим англіканським храмом у Великобританії. В наші дні він столь же популярен, як і в минулому. Єжегодно його відвідують до мільйона туристів. Кентерберійський собор входить до числа пам’ятників всесвітнього значення, охоронюваних ЮНЕСКО.
Окрім башні нал середохрестієм, собор украшен двома більш низькими західними башнями. Між ними знаходиться величезне, характерне для англійської готики вікно «перпендикулярного стилю». Воно було створено на початку XV ст. при настоятеле Томасе Чилендене.
Монашеська община у Вестмінстері перестала існувати вже в XVI ст. Однак будівлі аббатства счастливо позбулися руйнування, оскільки їх історія була тісно пов’язана з життям британських монархів. Основа нині існуючої соборної церкви Святого Петра була побудована в середині XIII ст. при Генріке III Плантагенете (1207-1272).
Її східна частина прикрашена капеллою Генріха VII, побудованої в 1503-1519 рр. в перпендикулярном стиле» англійської готики. Начиная з XI століття, на території Вестмінстерського аббатства коронували всіх монархів Великобританії, Це місце захоронення членів королівської династії. С XVII ст. тут стали хоронити відомих людей: державних діячів, учених, поетів і літераторів.
Головний неф собор є найвищим в Англії. Богато прикрашений інтер’єр красноречиво розповідає про розквіт готичної архітектури. Напротив, зовнішній декор головного західного фасаду Вестмінстерського аббатства досить стриманий. Здание лишено торжественных и богато оформленных пор талон. Окна-рози прикрашають лише торцеві стени північного і південного трансептів.
Сучасна актуальність
Реставраційні зусилля
Збереження величі Кентерберійського собору вимагає постійних зусиль у відновленні та збереженні. Протягом століть собор стикався з численними проблемами, включаючи атмосферні впливи, забруднення та знос конструкції. Сучасні методи реставрації, фінансовані пожертвуваннями та організаціями, що займаються спадщиною, гарантують, що ця архітектурна перлина залишиться недоторканою, щоб майбутні покоління могли милуватися нею.
Культурне та релігійне значення
Сьогодні Кентерберійський собор продовжує залишатися місцем поклоніння, культурною пам’яткою та туристичною визначною пам’яткою. Тут проводяться регулярні служби, спеціальні церемонії та заходи, які приваблюють відвідувачів з усього світу. Його статус як об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО підкреслює його важливість як символу культурної та історичної спадщини.
Інформація для відвідувачів
Відвідувачі Кентерберійського собору можуть відправитися на екскурсії, які пропонують уявлення про його історію, архітектуру та мистецькі скарби. Ці екскурсії під керівництвом досвідчених гідів дають повне розуміння значення собору та історії, що стоять за його особливостями.
Крім самого собору, Кентербері пропонує ряд визначних пам’яток, які доповнюють відвідування. Кентерберійський римський музей, абатство Св. Августина та середньовічні Вестгейтські вежі – лише деякі з історичних пам’яток, які збагачують досвід дослідження цього стародавнього міста.
Підсумок: позачасова подорож
Кентерберійський собор є маяком історії, мистецтва та духовності. Його шлях від скромної церкви до величного архітектурного шедевра відображає еволюцію англійської історії та культури. Незалежно від того, чи приваблює вас його історичне значення, архітектурна краса чи духовний резонанс, візит до Кентерберійського собору обіцяє збагачення та незабутні враження.
