Відомі художники світу

Світ мистецтва завжди сповнений талановитих та неординарних особистостей, які залишили помітний слід в історії. Серед численних митців, що уславилися своїми неперевершеними творами, є ті, чиє ім’я назавжди закарбувалося в культурному надбанні людства. В цій статті ми розглянемо 39 найвідоміших художників всіх часів, чиї роботи стали справжніми шедеврами, що продовжують надихати та захоплювати глядачів по всьому світу.

1. Елізабет Томпсон (1846-1933)

Ми ставимо Елізабет Томпсон на перше місце в цьому списку, тому що вона була “вибивачем дверей” для жінок у світі мистецтва і просто занадто талановита, щоб її ігнорувати.

Елізабет Сазерден Томпсон, також відома як Леді Батлер, була британською художницею, яка спеціалізувалася на написанні картин, присвячених британським військовим кампаніям і битвам, зокрема Кримській війні та битві при Ватерлоо.

Картина “Перекличка”, присвячена Кримській війні, стала миттєвим хітом серед покупців і була придбана королевою Єлизаветою для того, щоб висіти в королівському палаці. Чому картина така актуальна? Її створила жінка, що було не прийнято в 19 столітті. “Перекличка” була однією з найкращих картин Королівської академії, проте її так і не прийняли до неї офіційно, а згодом її шедевр випав з поля зору критиків, а все через той простий факт, що вона була жінкою.

Своїм тихим, зневажливим способом Елізабет Томпсон допомогла зруйнувати бар’єри для жінок просто тому, що її талант був надто великим, щоб його ігнорувати. У своєму подкасті під назвою “Леді зникає” Малкольм Гладуелл назвав її однією з тих жінок, яких він називає “виламувачами дверей”.

2. Леонардо Да Вінчі (1452 – 1519)

Леонардо да Вінчі – один з найвідоміших художників епохи Відродження у світі і широко визнаний як один з найвпливовіших митців усіх часів. Його шедевр, Мона Ліза, постійно експонується в Луврі у Франції під куленепробивним склом. Окрім живопису, да Вінчі був також вченим і винахідником; він створив безліч малюнків людського тіла і багато сучасних технологій, які використовуються у світі сьогодні. Простіше кажучи, да Вінчі, безсумнівно, був генієм.

Серед його відомих шедеврів – “Таємна вечеря” та “Дама з горностаєм”. Навіть донині його роботи не до кінця зрозумілі, і він все ще слугує натхненням для багатьох і багатьох художників-початківців.

3. Мікеланджело Буонарроті (1465 – 1564)

Мікеланджело – один з найвідоміших митців усіх часів. Він був живописцем, скульптором і архітектором, а також час від часу писав вірші. Більшість знає його за культовим розписом Сікстинської капели або за однією з найбільших фресок епохи Відродження “Страшний суд”, яку він створив 20 років потому.

Інші творіння Мікеланджело – скульптура “Давид і П’єта”, базиліка Святого Петра в Римі, знамените різьблення Мойсея на гробниці для Папи Юліана II та дизайн Лаврентіївської бібліотеки в церкві Сан-Лоренцо – слугують джерелом натхнення для молодих художників 21 століття.

4. Вінсент ван Гог (1853 – 1890)

Вінсент ван Гог – голландський художник-постімпресіоніст, широко відомий тим, що відрізав собі частину вуха. Однак важливіше те, що його твори мистецтва є одними з найвідоміших і найшанованіших у світі.

Він надихав наступні покоління художників, особливо завдяки своїй техніці живопису, яка полягала у накладанні густих мазків, що складалися з яскравих фарб, вичавлених прямо з тюбика.

Серед його найвідоміших картин – “Зоряна ніч”, “Нічна тераса кафе” та “Соняшники”.

5. Пабло Пікассо (1881 – 1973)

Іспанський художник Пабло Пікассо був сучасним живописцем, який своїм унікальним художнім стилем надихнув покоління митців йти його слідами.

Пікассо змінив саме визначення класичного мистецтва, запровадивши такі поняття, як колаж та кубізм. Його особливий погляд на творення мистецтва у всіх його засобах робить його одним з найвпливовіших художників у світі мистецтва, якщо не найвпливовішим.

Серед його найвідоміших робіт – “Герніка”, “Птах миру” та “Жінка з віялом”.

6. Рембрандт ван Рейн (1606 – 1669)

Рембрандт, також відомий як Голландський майстер, є одним з найвидатніших живописців і одним з найбільших художників в історії, яким захоплюються за майстерність, з якою він створив усі свої твори мистецтва. Його картинами захоплюються за яскраву реальність зображеної дійсності та майстерну ілюстрацію внутрішніх почуттів його персонажів. Він особливо відомий своїми портретами, в яких він продемонстрував дивовижну здатність викликати найпотаємніші думки своїх об’єктів, включаючи його самого, через гру виразу обличчя та падіння світла на риси обличчя натурника.

Він відомий такими шедеврами, як “Нічна варта” та “Демонстрація анатомії руки доктора Ніколаеса Тюльпа”.

7. Клод Моне (1840 – 1926)

Французький художник Клод Моне – один із засновників французького імпресіонізму, а також представник поп-арту та мінімалізму. Більшість його картин нагадують про зміну пір року та про те, як світло видозмінює пейзаж, фіксуючи його через призматичні осколки кольору у швидко написаних мазках.

Найвідоміші його картини – “Латаття”, “Жінки в саду” та “Вражаючий схід сонця”.

8. Едвард Мунк (1863 – 1944)

“Крик” Едварда Мунка є, мабуть, однією з найвідоміших картин усіх часів і народів, завдяки тому, що вона знаково відображає почуття тривоги та страху. Дехто навіть називає її “Моною Лізою тривоги”. У 2012 році пастельна версія культової картини Едварда Мунка, що відображає сучасну тривогу, була продана на аукціоні за астрономічну на той час ціну в 120 мільйонів доларів (цей показник з тих пір неодноразово перевершувався).

Кар’єра Мунка – це більше, ніж просто одна картина. Едвард Мунк вважається тим, хто сприяв поширенню експресіонізму і справив значний вплив на таких художників, як Макс Бекман, Егон Шиле та Еріх Геккель.

9. Сальвадор Далі (1904 – 1989)

Надзвичайна уява та ексцентрична особистість Сальвадора Далі зробили його однією з найбільш впізнаваних постатей у світі мистецтва. Відомий своїми дивовижними та казковими творіннями, Далі досліджував сферу підсвідомості та кидав виклик загальноприйнятим уявленням про реальність.

Далі використовував ретельну промальовування деталей і техніку рендерингу для створення вражаючих і часто химерних образів. Крім мистецтва, яскрава особистість Далі, його фірмові вуса та театральні витівки ще більше закріпили за ним статус культурної ікони.

Його внесок у сюрреалістичний рух на полотнах і поза ними забезпечив йому місце одного з найвідоміших художників 20-го століття.

10. Йоганнес Вермер (1632-1675)

Голландський художник Ян Вермеєр вважається однією з найважливіших постатей в історії мистецтва. Його роботи яскраво зображують натюрморти, які мають надзвичайну красу. Саме тому багато хто вважав, що він, можливо, використовував таємничу камеру для зйомки своїх зображень.

Серед його найвідоміших робіт – “Дівчина з перловою сережкою”, “Доярка” та “Вид на Делфт”.

11. Анрі Матісс (1869-1954)

Жоден художник не був так тісно пов’язаний з чуттєвими насолодами кольору, як Анрі Матісс. Його творчість була сповнена звивистих кривих, закорінених у традиції фігуративного мистецтва, і завжди була зосереджена на спокусливій насолоді пігменту та відтінку. “Я не є принциповим революціонером, – сказав він одного разу. “Я мрію про мистецтво рівноваги, чистоти і спокою, позбавлене тривожних або депресивних сюжетів… про заспокійливий, заспокійливий вплив на розум, щось на кшталт хорошого крісла”.

12. Фріда Кало (1907-1954)

Мексиканська художниця Фріда Кало була майстром полотна та фарб. Вона також стала одним з найбільш знакових символів феміністичного руху.

Її роботи зображують похмуру реальність світу та життя загалом. Вона використовувала свою майстерність для написання сюрреалістичних портретів себе, показуючи свою вразливість, особисті та фізичні страждання.

13. Жан-Антуа́н Ватто́ (1648-1721)

Жан-Антуан Ватто був, мабуть, найвидатнішим французьким художником 18 століття, перехідною фігурою між мистецтвом бароко та наступним стилем рококо. Він робив акцент на кольорі та русі, будуючи свої композиції так, що вони майже нагадували театральні сцени, але саме атмосферність його робіт стане визначальною для таких художників, як Дж.М.В. Тернер та імпресіоністи.

Ежен Делакруа (1798-1863)

Ежен Делакруа – найвидатніша постать у мистецтві 19 століття. Як лідер романтизму, що надавав перевагу емоціям над раціоналізмом, Делакруа, завдяки експресивному поводженню з фарбами та використанню кольору, заклав фундамент для наступних авангардних течій 1800-х років і пізніше.

14. Жорж Сера (1859-1891)

Більшість людей знають Жоржа Сьората як винахідника пуантилізму разом з його колегою-художником Полем Сіньяком. Пуантилізм описують як радикальну техніку живопису, в якій на полотно наносили невеликі мазки кольору, залишаючи оку глядача можливість перетворити ці крапки та штрихи на зображення.

Не менш важливо, що Сьорат порвав з підходом інших імпресіоністів, які ловили мить, натомість обравши впорядкований композиційний стиль, що нагадував про нерухомість класичного мистецтва.

15. Ґустав Клімт (1862-1918)

Густав Клімт – австрійський художник-символіст, один із найвизначніших діячів віденського руху сецесії. Відомий своїм декоративним і надзвичайно складним стилем, Клімт часто досліджував теми чуттєвості, сексуальності та людського буття.

Клімт часто використовував сусальне золото та складні візерунки у своєму мистецтві, які зачаровували глядачів і зробили його провідним художником свого часу.

Серед найвідоміших робіт Клімта – “Поцілунок” та “Портрет Адель Блох-Бауер І”.

16. Рене Магрітт (1898-1967)

Рене Магрітт – бельгійський художник, відомий своєю роботою в стилі сюрреалізму та мистецькими творами, що спонукають до роздумів. Після навчання в художній школі в Брюсселі він працював у комерційній рекламі, щоб заробляти собі на життя, експериментуючи з живописом.

Магрітт був одним з найвидатніших сюрреалістів, чиї химерні польоти фантазії поєднували жах, небезпеку, комедію і таємницю.

Роботам Рене Магрітта притаманні певні символи – жіночий торс, буржуазна “маленька людина”, капелюх-котелок, замок, скеля, вікно та інші. Найвідоміші його роботи – “Друзі”, “Діти людини”, “Підступність образів” та “Золота кондак”.

17. Томас Гейнсборо (1727-1788)

Томас Гейнсборо RA FRSA – англійський портретист і пейзажист, рисувальник і гравер. Разом зі своїм суперником сером Джошуа Рейнольдсом він вважається одним із найвидатніших британських художників другої половини 18 століття.

Пір’ястий пензель його зрілих робіт і багате відчуття кольору сприяють незмінній популярності його портретів. На відміну від Рейнольдса, він уникає посилань на італійське мистецтво епохи Відродження чи античність, натомість показує своїх натурників у модному сучасному вбранні.

Гейнсборо був одним із засновників Королівської академії і став улюбленим художником Георга ІІІ та його родини. Хоча згодом він посварився з ними через розвішування своїх картин.

Його кумедні листи, опубліковані пізніше, свідчать про його нетерплячість до вимог клієнтів щодо портретів. Хоча він став найбільш відомим саме завдяки цим портретам, його особистим захопленням були пейзажі та сільські сцени.

18. Джорджія О’Кіф (1887-1986)

Репутація Джорджії О’Кіф частково ґрунтується на думці, що багато її картин нагадують певну частину жіночої анатомії. Сама О’Кіф гнівно відкидала думку про те, що її композиції – особливо флористичні роботи – є символічним зображенням вагіни.

Тим не менш, у її творчості, яку можна описати як суміш символізму, прецизіонізму та абстракції, є набагато більше.

19. Едвард Гоппер (1882-1967)

Загадкові картини Едварда Хоппера зазирають у глибину американського досвіду – відчуження та самотність, що є зворотнім боком нашої релігійної відданості індивідуалізму та гонитві за часто невловимим щастям. У таких композиціях, як “Нічні яструби”, “Автомат” та “Офіс у маленькому місті”, він зображує тишу, обтяжену відчаєм, а його суб’єкти опиняються у пастці між прагненням і реальністю. Його пейзажі так само пронизані відчуттям того, що американські простори настільки ж чистилищні, наскільки й безмежні.

20. Джексон Поллок (1912-1956)

Страждаючи від алкоголізму, невпевненості в собі та незграбності як звичайний художник, Поллок подолав свої обмеження в короткий, але яскравий період між 1947 та 1950 роками, коли він створив краплинні абстракції, які закріпили його славу. Відмовившись від мольберта, щоб розкладати свої полотна на підлозі, він використовував домашню фарбу прямо з балончика, підкидаючи і розбризкуючи тонкі мотки пігменту, які залишали за собою конкретний запис його рухів – техніка, яка згодом стане відомою як живопис дії.

21. Енді Воргол (1928-1987)

Технічно, Воргол не винайшов поп-арт, але він став Папою Попа, вивівши цей стиль зі світу мистецтва і принісши його у світ моди та знаменитостей. Починаючи як комерційний художник, він привніс етос реклами в образотворче мистецтво, навіть зайшовши так далеко, що сказав: “Заробляння грошей – це мистецтво”. Такі настрої здули екзистенційні претензії абстрактного експресіонізму. Хоча він відомий такими сюжетами, як суп Campbell’s Soup, Мерилін Монро та Елвіс Преслі, але що було найбільшим творінням Енді Воргола? Звичайно ж, він сам.

22. Поль Сезанн (1839-1906)

“Сезанн – батько всіх нас”. Цю відому цитату приписують як Пікассо, так і Матіссу, і, звичайно, не має значення, хто насправді її сказав, бо в будь-якому випадку вона буде доречною. Виставляючись разом з художниками-імпресіоністами, Сезанн залишив позаду цілу групу і розробив небачений досі стиль живопису, який відкрив двері для приходу кубізму та інших авангардистів двадцятого століття.

23. Дієго Веласкес (1599-1660)

Поряд з Рембрандтом – одна з вершин барокового живопису. Але на відміну від голландця, севільський художник більшу частину свого життя провів у комфортному, але жорсткому куртуазному суспільстві. Тим не менш, Веласкес був новатором, “живописцем атмосфер” за два століття до Тернера та імпресіоністів, що проявляється в його колосальних “королівських полотнах” (“Меніни”, “Кузня Вулкана”), а також у невеликих і пам’ятних замальовках вілли Медічі.

24. Поль Гоген (1848-1903)

Одна з найцікавіших постатей в історії живопису, його творчість пройшла шлях від імпресіонізму (який він невдовзі покинув) до барвистого та енергійного символізму, як це можна побачити в його “Полінезійських картинах”. Матісса і фовізм неможливо зрозуміти без робіт Поля Гогена.

25. Франсіско-Хосе де Гоя (1746-1828)

Гойя – загадка. В усій історії мистецтва небагато постатей є настільки ж складними, як художник, що народився в іспанському місті Фуендетодос. Заповзятливий і невизначений, художник, який не мав собі рівних за все життя, Гойя був художником двору і художником народу. Він був релігійним художником і містичним живописцем. Він був автором краси та еротики “Майської ночі” і творцем відвертого жаху “Третього травня 1808 року”. Він був олійним живописцем, фресковим художником, рисувальником і гравером. І він ніколи не припиняв своїх метаморфоз.

26. Едуар Мане (1832-1883)

Мане стояв біля витоків імпресіонізму, був революціонером у часи великих мистецьких революцій. Його (на той час) досить полемічні “Олімпія” або “Вечірня прогулянка на траві” відкрили шлях великим постатям імпресіонізму.

27. Рафаель (1483-1520)

Однаково улюблений і ненависний в різні епохи, ніхто не може сумніватися в тому, що Рафаель – один з найбільших геніїв Відродження, з чудовою технікою малюнка і кольору.

28. Жан-Мішель Баскія (1960-1988)

Баскія, безсумнівно, є найважливішим і найвідомішим членом “руху графіті”, що з’явився на нью-йоркській сцені на початку 80-х, мистецького руху, чий величезний вплив на подальший живопис ще належить оцінити.

29. Марк Шагал (1887-1985)

Художник мрій і фантазій, Шагал все життя був емігрантом, зачарованим світлом і кольорами місць, які він відвідував. Мало хто з представників Паризької школи початку ХХ століття зробив такий значний внесок – і з таким розмаїттям ідей – у зміну сучасного мистецтва, як цей чоловік, “вражений світлом”, як він сам себе визначав.

30. Гюстав Курбе (1819-1877)

Провідна фігура реалізму і чіткий прецедент для імпресіоністів, Курбе був одним з найбільших революціонерів в історії живопису, як художник і як громадський діяч. Як і Рембрандт та інші попередники, Курбе не прагнув створювати красу, але вважав, що краса досягається тоді, коли художник зображує найчистішу реальність без прикрас.

31. Ель Греко (1541-1614)

Один з найоригінальніших і найцікавіших художників своєї епохи, з дуже індивідуальною технікою, якою через три століття захоплювалися художники-імпресіоністи.

Драматичний та експресіоністичний стиль Ель Греко викликав подив у його сучасників, але знайшов визнання у 20-му столітті. Ель Греко вважається попередником як експресіонізму, так і кубізму, а його особистість і творчість були джерелом натхнення для таких поетів і письменників, як Райнер Марія Рільке та Нікос Казандзакіс. Сучасні дослідники характеризують Ель Греко як художника настільки індивідуального, що він не належить до жодної традиційної школи. Він найбільш відомий своїми звивисто витягнутими фігурами і часто фантастичною або фантасмагоричною пігментацією, поєднуючи візантійські традиції з традиціями західного живопису.

32. Вінслоу Гомер (1836-1910)

Головна фігура американського живопису своєї епохи, Гомер був ковтком свіжого повітря для американської художньої сцени, яка “застрягла” в академічному живописі та більш романтичній Гудзонській школі. Вільний і живий мазок Гомера майже імпресіоністичний.

33. Едґар Деґа (1834-1917)

Дега народився в Парижі, Франція, старшим з п’яти дітей Селестини Мюссон де Гас та Огюстена де Гаса, банкіра. Сім’я була помірно заможною. В одинадцять років Дега (в юності він відмовився від більш претензійного написання прізвища) розпочав навчання в ліцеї Луї-ле-Гран, який закінчив у 1853 році зі ступенем бакалавра літератури.

Дега почав серйозно займатися живописом у ранньому віці. До вісімнадцяти років він перетворив кімнату в своєму будинку на художню майстерню і почав робити копії в Луврі, але батько очікував, що він піде вчитися на юридичний факультет. У листопаді 1853 року Дега належним чином зареєструвався на юридичний факультет Паризького університету, але не докладав особливих зусиль до навчання. У 1855 році Дега познайомився з Жаном Огюстом Домініком Інгресом, якого він дуже поважав і який порадив йому “малювати лінії, юначе, багато ліній”. У квітні того ж року Дега вступив до Школи витончених мистецтв, де навчався малюванню у Луї Ламота, під керівництвом якого він досягнув розквіту, наслідуючи стиль Інгреса. У липні 1856 року Дега вирушає до Італії, де залишається на наступні три роки. Там він малював і писав копії з Мікеланджело, Рафаеля, Тиціана та інших художників епохи Відродження, часто обираючи з вівтарної картини окрему голову, яку трактував як портрет. Саме в цей період Дега навчався і досконало володів технікою високого, академічного та класичного мистецтва.

34. П’єр-Огюст Ренуар (1841-1919)

П’єр Огюст Ренуар був однією з ключових фігур імпресіонізму (французького художнього напряму другої половини 19 століття, учасники якого прагнули у своїх роботах передати перше враження від об’єкта, яке він справляє на глядача). Його творчість характеризується багатством почуттів і теплотою реакції на світ і людей у ньому.

Його ранні роботи – це типові імпресіоністичні знімки реального життя, сповнені іскристих кольорів і світла. Однак до середини 1880-х років він порвав із рухом за застосування більш дисциплінованої, формальної техніки до портретів і фігурних картин, особливо жіночих.

35. Норман Роквелл (1894-1978)

Норман Роквелл – американський художник та ілюстратор. Його роботи і сьогодні користуються широкою популярністю у Сполучених Штатах завдяки відображенню американської культури. Роквелл найбільш відомий завдяки ілюстраціям повсякденного життя, які він створював для журналу The Saturday Evening Post протягом майже п’яти десятиліть. Він також мав тривалі стосунки з Бойскаутами Америки (BSA), під час яких створював обкладинки для їхнього видання “Boys’ Life”, календарі та інші ілюстрації.

Роквелл був плідним художником, створивши понад 4 000 оригінальних робіт за своє життя. Більшість його робіт, що збереглися, знаходяться в публічних колекціях. Роквеллу також було доручено проілюструвати понад 40 книг, включаючи “Тома Сойєра” і “Гекльберрі Фінна”, а також написати портрети для президентів Ейзенхауера, Кеннеді, Джонсона і Ніксона.

36. Кацусіка Хокусай (1760-1849)

Кацусіка Хокусай, відомий просто як Хокусай, був японським художником, живописцем укійо-е та гравюром періоду Едо. Хокусай найбільш відомий завдяки серії ксилографій “Тридцять шість видів гори Фудзі”, до якої увійшла картина “Велика хвиля біля Канагави”. Хоча творчість Хокусая до цієї серії, безумовно, важлива, лише після неї він здобув широке визнання і залишив тривалий вплив на світ мистецтва. Саме гравюра “Велика хвиля” спочатку отримала і продовжує отримувати визнання та популярність у західному світі.

37. Джорджо де Кіріко (1888-1978)

Джорджо де Кіріко – італійський художник-новатор 20-го століття, який створював атмосферні картини, що нагадують сновидіння чи нічні кошмари. Він поєднував розбиті фрагменти класицизму зі звичайними, повсякденними предметами, такими як банани, м’ячі чи гумові рукавички. Він використовував різкі ракурси європейського модернізму, створюючи моторошні, роз’єднані та незабутні образи, які передбачили підйом французького сюрреалізму. Де Кіріко заснував мистецький рух scuola metafisica, який глибоко вплинув на сюрреалістів, і найбільш відомий своїми роботами з римськими аркадами, довгими тінями, манекенами, потягами та нелогічними перспективами. (Зображення: “Сонце, що сходить на площі”, 1976)

Особиста зустріч з Джорджо де Кіріко. У віці 18 років Даріо Кампаніле пощастило познайомитися з Де Кіріко. Даріо показав йому кілька своїх картин і запитав, чи варто йому відвідувати художню школу. Де Кіріко порадив молодому Даріо продовжувати експериментувати і самостійно знаходити свої техніки. Натхненний цією зустріччю, Даріо став для себе найкращим вчителем, а працьовитість і дисципліна виявилися його найкращими вчителями.

38. Анрі Тулуз-Лотрек (1864-1901)

Анрі де Тулуз-Лотрек – французький художник, гравер та ілюстратор, найбільш відомий своїми самобутніми та впливовими роботами, що відображали яскраве і часто декадентське нічне життя Парижа кінця 19-го століття. Народившись в аристократичній родині, Тулуз-Лотрек зіткнувся з фізичними проблемами через вроджену хворобу кісток, яка вплинула на його зріст.

Шукаючи розради в мистецтві, він став ключовою фігурою в русі постімпресіонізму, сформувавши унікальний стиль, що характеризується сміливими кольорами, виразними лініями та розумінням людської форми. Захоплення Тулуз-Лотрека богемним життям привело його до частих кабаре, танцювальних залів та борделів Монмартру, де він черпав натхнення для своїх знакових картин, що увічнювали виконавців та мешканців цих закладів. Тулуз-Лотрек відобразив як привабливість, так і темні аспекти епохи, що швидко змінювалася.

39. Олександр Колдер (1898-1976)

Багато художників робили контурні лінійні малюнки на папері, але Колдер був першим, хто використав дріт для створення тривимірних лінійних “малюнків” людей, тварин і предметів. Ці “лінійні скульптури” ввели лінію в скульптуру як самостійний елемент. Від фігуративних лінійних скульптур з дроту Колдер перейшов до абстрактних форм у русі, створивши перші мобіли. Складені з відрізків дроту, що обертаються, врівноважених тонкими металевими ребрами, зовнішній вигляд цілого твору був випадково скомпонований і переставлений у просторі просто під дією повітря, що рухало окремі частини.

Інтерес Колдера спочатку привів його не до мистецтва, а до машинобудування та прикладної кінетики, яку він вивчав у Технологічному інституті Стівенса в Хобокені, штат Нью-Джерсі.