Чому Джеймс Кук не відкрив Антарктиду? Не тому, що його з’їли аборигени, вірніше вбили жителі Гавайських островів. Ні, це трапилося лише в 1779 році в ході його третьої навколосвітньої експедиції. А п’ятьма роками раніше, під час навколосвітнього плавання під номером два, Кук борознив південні широти. 30 січня 1774 року шлюп «Резолюшн» досяг широти 71°10′, яке капітан записав у щоденнику: «О 4 годині ранку Півдні помітили сліпуче білу смугу – провісник близьких крижаних полів. Невдовзі з грот-щогли побачили суцільний крижаний бар’єр, що простягався зі сходу на захід на неосяжному просторі». А ось виведи рука Кука не бар’єр, а берег, і лаври першовідкривача материка дісталися б йому, а не Беллінсгаузен з Лазарєвим. Так і проплив повз щастя.
Швидкі факти
- Антарктида — найвищий, найсухіший, найхолодніший і найвітряніший материк на Землі.
- Антарктида займає 14,2 мільйона квадратних кілометрів (5,5 мільйона квадратних миль).
- Крижаний щит Антарктики є найбільшим запасом льоду на землі.
- Його суша займає 14 мільйонів кілометрів (5,4 мільйонів квадратних миль).
- Його маса становить 30 мільйонів кубічних метрів (7,2 мільйона кубічних миль).
- Його середня глибина становить 2160 метрів (7000 футів), а максимальна глибина 4776 метрів (15669 футів).
- Лід покриває приблизно 98% Антарктиди, що дорівнює 90% льоду Землі та 70% прісної води.
1. Історія появи людини в Антарктиді
Ніхто і ніколи точно не дізнається, коли народилася перша людина в Європі, Азії чи Америці. А от коли з’явилася на світ перша людина в Антарктиді, відомо достовірно. Це сталося 1978 року на аргентинській полярній станції Есперанса. З цього приводу навіть довелося завести спеціальну книгу народжень, куди і внесли ім’я народженого хлопчика Еміліо Маркос Пальма. Отже, якщо ви думаєте, що полярник – це суто чоловіче заняття, ми вас змушені розчарувати. Наука в наші дні дійшла до сяючих висот, а народжують, як і раніше, по-старому, тільки жінки.
2. Антарктида без зброї: нейтралітет і міжнародна наукова співпраця з 1961 року
23 червня 1961 року набрав чинності договір про Антарктиду. Підписаний ще 1959 року договір оголошував материк повністю нейтралізованим та демілітаризованим, передбачав взаємодопомогу різних країн та свободу наукових досліджень. Договір про Антарктиду заохочує міжнародне співробітництво та забороняє ядерні вибухи та поховання радіоактивних матеріалів. Нині договір об’єднує вже 46 держав. Наукову експансію, на відміну від військової, можна лише вітати.
3. Парник “Парагон”: рослини для Марса з Антарктиди
Кілька років тому американська компанія “Парагон” побудувала в Антарктиді експериментальний парник, в якому в умовах низьких температур та низького тиску вирощують томати, перці, полуницю, салат та пряні трави. На думку учасників цього проекту, рослини, які виживуть у таких умовах, цвітимуть і плодоноситимуть на Марсі. Яблунь, як колись пророкував поет Долматовський, садити в Антарктиді і на Марсі поки що не планують.
4. Особливості життя в Антарктиді
В Антарктиді немає постійного населення, але є власна валюта. Точніше, була: її випустили для колекціонерів, щоб зібрати гроші на охорону та вивчення природи в Антарктиді. Причому головну екологічну проблему зображено на купюрі в сто антарктичних доларів. Це – озонова дірка. У середині 80-х років ХХ століття англійські дослідники зробили неприємне відкриття: на початку антарктичної весни рівень озону в атмосфері там значно нижчий за норму. Це явище прийнято називати озоновою діркою, хоча ніякого пролому насправді немає – йдеться лише про витончення шару. Чому ця хвороба цивілізації вразила Антарктиду, де майже немає населення і мало використовуються речовини, що руйнують озоновий шар, наприклад, фреони? Це пояснюється особливостями клімату – полярними вихорами та особливостями сонячного освітлення. Років через сорок діра затягнеться, якщо людство поводитиметься добре.
5. Цивілізація на Південному полюсі: інтернет, банки та банкомати
Жити на полюсі холоду і під холодним вітром мисливців небагато. В Антарктиді немає постійного населення. Близько 4000 осіб улітку та приблизно 1000 узимку – тимчасові працівники антарктичних наукових станцій. Але цивілізація дотяглася і до Південного полюса: Антарктиді присвоєно інтернет-домен .aq, що означає скорочено aqua, тобто латиною “вода”, і телефонний код 672. На базах різних країн є відділення банків, поштові відділення, стільниковий зв’язок. А на американській станції Мак-Мердо є навіть банкомат. Підвозити гроші туди не потрібно – купюри гуляють замкнутим маршрутом. Ну куди ти з полярної станції дінешся?
6. Резервуар води, багатство ресурсів і кліматичні дослідження
Навіщо вивчати мертві крижини? Не скажіть: Антарктида є гігантським резервуаром прісної води – вісімдесят відсотків світових її запасів. Крім того, вчені з’ясували, що антарктичні надра – той же Клондайк, але замість золота там залізна руда, кам’яне вугілля, руди кольорових металів. В Антарктиді є нафта та, можливо, алмази. І те, що дорогоцінніше за алмаз – наукові знання про планету Земля. І про погоду: величезне скупчення льоду впливає на клімат і погоду на всій нашій кульці.
7. Антарктида: дві квіткові рослини в найтепліших місцях континенту
Запам’ятайте ці назви: луговик антарктичний та колобант кито. Їх рівно два – квіткових рослин, яких можна виявити в Антарктиді. Тільки не шукайте їх у льодах: луговик із сімейства Мятликових та колобант – далекий родич гвоздики ростуть на Антарктичному півострові та на островах, у найтепліших місцях непривітного материка. Букетика ви з них не складете: луговик і колобант, що ростуть на камінні, більше нагадують мох, ніж садові квіти.
8. Тваринний світ: не тільки пінгвіни, а й тюлені та птахи
І тваринний світ Антарктиди не назвати особливо багатим. Але популярна пісня не має рації: і раніше, і тепер тут живуть не одні пінгвіни. З живих істот, здатних жити на суші, в Антарктиді мешкають тюлені різних видів та пологів від крабоєдів до морських леопардів та слонів. А також птахи – у неширокому діапазоні: два види поморників, кілька – буревісників, полярна крячка, і нарешті вони, пінгвіни, а точніше, пінгвіни Аделі та імператорські пінгвіни.
9. В Антарктиді є діючі вулкани
Антарктида є домом для кількох вулканів, і два з них діючі. Гора Еребус, другий за висотою вулкан Антарктиди, є найпівденнішим діючим вулканом на Землі. Цей скутий льодом вулкан, розташований на острові Росса, має деякі унікальні особливості, такі як крижані фумароли та скручені крижані статуї, які утворюються навколо газів, що просочуються з отворів поблизу вулканічного кратера.
Перше сходження на гору Еребус було здійснено в 1908 році, коли команда під керівництвом австралійського вченого Еджворта Девіда, включно з Дугласом Моусоном, завершила важкий і дуже холодний п’ятиденний підйом до киплячого кратера.
Другий діючий вулкан знаходиться на острові Десепшн, вулканічній кальдері на Південних Шетландських островах. Колись тут розташовувалася процвітаюча китобійна станція, а згодом наукова станція, але після останнього виверження в 1969 році воно було покинуте, а сьогодні це захоплююче місце, яке ми відвідуємо під час деяких наших подорожей Антарктичним півостровом.
10. Є підльодовикове озеро, яке тече криваво-червоним
У 1911 році на віддаленому льодовику в Східній Антарктиді спостерігалося дивне явище. Білий лід льодовика Тейлора забарвлювався в темно-червоний колір водою, що текла з глибини льодовика.
Довгі роки джерело червоного кольору залишалося загадкою, але в 2017 році вчені оголосили, що виявили причину. Вода, що текла з льодовика, надходила з підльодовикового озера з високим вмістом солі та окисленого заліза, і коли вона вступала в контакт з киснем, залізо іржавіло, надаючи воді яскраво-червоний відтінок і її назву: Кривавий водоспад.
11. Алмазний пил витає в повітрі
Незважаючи на те, що в Антарктиді випадає мало опадів, метеорологічних чудес чимало, і алмазний пил є одним із них!
Алмазний пил складається з крихітних кристалів льоду, які випадають із вологого повітря біля поверхні Землі. Це трохи схоже на крижаний туман. Коли кристали льоду висять у повітрі, сонячне світло змушує їх виблискувати, створюючи блискучий ефект, який виглядає як мільйон крихітних діамантів. Алмазний пил також відповідає за прекрасні оптичні явища, такі як сонячні собаки, гало та світлові стовпи.
12. Антарктичний півострів є одним із районів Землі, де відбувається найшвидше потепління
Антарктичний півострів нагрівається швидше, ніж багато інших регіонів на Землі. Фактично, це одна з найбільш швидко нагріваються областей на планеті. За останні 50 років середня температура на Антарктичному півострові зросла на 3°C (37,4°F), що в п’ять разів перевищує середнє зростання на Землі.
Це призвело до деяких змін, наприклад, де і коли пінгвіни утворюють колонії та формується морський лід. Це також означає, що пишні мохи Антарктичного півострова мають трохи довший період вегетації.
