Ця робота передає одну з історій про те, як Олекса став опришком. Він раніше пас овець, що і відображено на лівому камені, де зображений чоловік, що, здається, втікає від стада. Центральний камінь втілює свободу, зображену через руки, що піднесені до неба. На правому камені зображено загін опришків під проводом Довбуша. Біля композиції встановлено стенд, що розповідає про галицьких опришків та містить зображення опришка. Недалеко від цього місця розташовані ще два камені та роздоріжжя.
4. Каньйон річки Прут
Стежка на ім’я Довбуша пролягає уздовж правого берега річки Прут, де переважають ямнянські пісковики. Ці особливі скельні формації звужують долину, утворюючи стрімкі узбережжя. З цієї точки відкривається захоплюючий вид на каньйон Прута та мікрорайон Ямна. Однією з особливостей місцевості є реліктова сосна, яка вражає своїм розташуванням на вертикальних скелях і кам’янистих обривах. Стежка продовжує вивертатись серед дерев і веде до сходів, подолання яких відкриває доступ до кінцевої цілі маршруту — скелі (каменя-комори) Довбуша.
5. Скеля (камінь-комора) Довбуша
Однією з перлин “Стежки Довбуша” є камінь-комора Довбуша. Легенда розповідає, що біля цього каменю знаходиться вхід до таємничих печер, де ховається скриня зі злотом Довбуша. Цей вхід відкривається лише один раз на рік, у ніч на Івана Купала. Проте навіть якщо його вдасться знайти, скарби забрати неможливо, адже вони забезпечені чарівною охороною. Легенда говорить, що той, хто спробує винести золото з печери, миттєво перетвориться на камінь, як тільки золото спалахне в місячному світлі. Зворотний шлях цієї містичної стежки веде іншим маршрутом і завершується біля композиції “Опришки”.
Трохи історії: Олекса Довбуш і опришки
В серці Карпат, серед мальовничих лісів і гір, є стежка, присвячена пам’яті Олекси Довбуша. Він знаний як український Робін Гуд, який боровся з феодальним гнітом в період з 1738 по 1745 роки. Олекса став відомим завдяки своєму благородству — він забирав золото у заможних і роздавав його бідним.
Історія опришків бере свій початок у 15 столітті, коли феодали стали пригнічувати мешканців Карпат. Намагаючись зберегти свободу, численні молоді люди уникали кріпосного права, втікаючи до гірських лісів, де вони створювали партизанські групи, звані опришками. Ці бунтівники боролися проти несправедливості, часто перерозподіляючи багатства феодалів серед нужденних.
З часом, цей рух набув великої популярності і досягнув апогею у 18 столітті під проводом Олекси (Олексія) Довбуша, народженого близько 1700 року у бідній гуцульській родині села Печеніжин. Незважаючи на те, що в дитинстві він був німим, йому повернули мову завдяки Йосипу Явному, місцевому чаклуну. У молоді роки Олекса разом зі своїм братом Іваном став лідером опришків, котрі протистояли сотням військових. Їхня знання місцевості та вміння збивати з пантелику переслідувачів дозволяли їм часто здобувати верх над ворогом.
Життя Олекси закінчилося трагічно, коли він був зрадливо вбитий Степаном Дзвінчуком, мешканцем села Космач. Проте, спадщина Олекси Довбуша живе у народній пам’яті, існує безліч легенд про цього місцевого героя, які передаються з покоління в покоління.
Легенди про Олексу Довбуша
Одна з популярних легенд оповідає про величезний камінь, який з’явився на туристичній стежці завдяки силі Довбуша. Під час одного з боїв, за легендою, він вирвав величезну скелю та кинув її на ворогів, де вона і залишилася лежати до наших днів.
Інша легенда розповідає про таємничу зустріч уві сні. Кажуть, що уві сні до Олекси прийшов старий мудрець, який благословив його надлюдською силою, яка допомогла йому у боротьбі за справедливість.
Ще одна захоплююча легенда пов’язана зі скарбами Олекси Довбуша. Говорять, що він сховав свої скарби в печері, вхід до якої можна побачити лише раз на рік — у ніч Івана Купала, коли цвіте папороть. Однак, як стверджує легенда, будь-хто, хто спробує заволодіти цими скарбами без чистих намірів, буде перетворений на камінь.
