Рейтинг найбідніших країн світу для життя

Бідними країнами у світі прийнято вважати держави з нерозвиненою економікою, низькою якістю та рівнем життя місцевих жителів, високим показником корупції. Щороку світові співтовариства, як-от Організація Об’єднаних Націй, Міжнародний валютний фонд (МВФ), порушують проблему злиднів. Вищезгадані структури публікують рейтинги найбідніших країн і закликають інші держави до допомоги.

Африканська держава Бурунді, за версією МВФ, є злиденною, оскільки рівень її ВВП на душу населення становить 249,22 USD. Найбіднішим містом у світі вважається Дамаск у Сирії, оскільки його інфраструктура руйнується під час військових дій, а індекс якості життя, за версією міжнародного агентства Numbeo, перебуває на показнику 0. Для порівняння, Люксембург посідає одну з найвищих позицій раніше згаданого рейтингу зі значенням 198,62. У матеріалі нижче описано, як живуть люди в бідних країнах і чим зумовлені злидні.

Як складається рейтинг найбідніших країн світу для життя

Міжнародний валютний фонд щорічно публікує рейтинг найбідніших країн за рівнем внутрішнього валового продукту (ВВП) на душу населення. Фахівці розраховують вищезгаданий показник на підставі таких даних:

• загальне значення ВВП;
• чисельність населення.

Щоб отримати результат, фахівці ділять показник ВВП на кількість громадян. Виходячи з виведених даних можна зробити висновок, наскільки розвинена економіка і чи задоволені місцеві громадяни якістю свого життя. У таблиці нижче вказані найбідніші країни світу за рівнем ВПП на душу населення згідно з дослідженнями, проведеними Міжнародним валютним фондом у березні 2023 року.

Таблиця містить не весь список найбідніших країн світу. Вищезазначений перелік також можна доповнити іншими державами Африки (Сомалі, Мозамбіком, Мадагаскаром), Азії (Таджикистаном, Єменом), Європи (Албанією, Північною Македонією) та Америки (Еквадором, Гаїті, Болівією).

Уряди розвинених країн світу, наприклад Польщі та Румунії, пропонують вихідцям із пострадянського простору запросити й отримати місцевий паспорт за термін від року за спрощеною програмою репатріації. Слід записатися на консультацію до міграційного юриста, щоб дізнатися, як стати громадянином ЄС швидко і без вкладення великих сум коштів.

Бурунді

Республіка Бурунді в березні 2023-го була визнана Міжнародним валютним фондом однією з найбідніших у світі, посівши 190-те (останнє) місце в рейтингу МВФ за рівнем ВВП на душу населення. Бурунді – це аграрна країна, жителі якої вирощують картоплю, кукурудзу, банани, фініки, злакові рослини. Незважаючи на вищесказане, більшість продукції не йде на експорт через те, що місцеві жителі харчуються нею, щоб уникнути голоду. Бурунді не багата на природні ресурси і корисні копалини, але на її території в невеликих кількостях видобуваються золото, нікель, торф, платина. Незважаючи на вищесказане, більшість продукції залишається всередині і не йде на експорт. Промисловість у Бурунді також не розвинена через часті громадянські війни, перевороти і конфлікти.

За даними комерційної компанії “Огляд світового народонаселення” (World Population Review – WPR), у 2023-му держава перебуває на 169-му місці (зі 176) за індексом якості та рівнем життя. За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), медицина в Бурунді також не розвинена. Середня тривалість життя серед населення становить 63,8 року. Згідно з даними ВООЗ, тут практично відсутні лікарні, в яких жителі можуть отримати комплексну медичну допомогу, а щільність лікарів на 10 000 населення становить лише 0,6 %. Місцевий уряд щорічно виділяє тільки 8,3 % від загального бюджету на підтримку охорони здоров’я. Жителі можуть здобути вищу освіту лише в одному виші – Університеті Бурунді, при цьому не всі мають фінансову можливість оплатити навчання.

Сьєрра-Леоне

Одна з найбідніших країн у світі Сьєрра-Леоне розташована в Західній Африці. Держава посіла 189-те місце в рейтингу МВФ за рівнем ВВП на душу населення. Незважаючи на те, що країна багата на корисні копалини (золото, алмази, залізо, рутил тощо), її економіка перебуває в занепаді. Ця тенденція пов’язана з тим, що громадянська війна в Сьєрре-Леоне завершилася відносно недавно – у 2002 році. До сьогоднішнього дня уряд держави не зміг налагодити торговельні відносини з іншими країнами, що поліпшило б економічну ситуацію. Більша частина населення зайнята в сільському господарстві. Місцеві жителі переважно вирощують какао-боби, рис, арахіс, пальми. Громадяни держави також займаються рибальством і скотарством.

За даними ВООЗ, середня тривалість життя в Сьєрра-Леоне становить 60,8 року. Вищезазначений показник перебуває на низькому рівні у зв’язку з відсутністю кваліфікованих лікарів на 10 000 населення відсоток спеціалістів складає лише 0,7 %) та невеликим фінансуванням з боку уряду сфери охорони здоров’я (влада щорічно виділяє лише 5,3 % із загального бюджету). Рівень освіти місцевих жителів також низький. У всій державі розташувалися лише 3 навчальні заклади, в яких громадяни можуть здобути вищу освіту, – коледжі Фура-Бей і Євангелічний, а також університет Ньяла.

Південний Судан

Південний Судан вважається найбіднішою країною світу не тільки через низький рівень ВВП на душу населення (188-те місце в рейтингу МВФ). Держава здобула незалежність 2011 року і станом на 2023-й її уряд не налагодив міжнародних відносин. Кочові племена, які проживали на території Південного Судану, не змінили свій стиль життя. Для прикладу, жителі продовжують готувати їжу на вогнищах через відсутність електроенергії (лише 16 % громадян мають до неї доступ), пити воду прямо з Нілу (водопроводу та каналізації немає навіть у столиці – Джубі). У державі є великий запас таких корисних копалин, як залізна руда, золото, вольфрам, цинк, але місцева влада не розвиває промисловість у цих сферах. Рівень освіти також невисокий. Жителі можуть здобути вищу освіту лише в п’яти навчальних закладах – університетах Верхнього Нілу, Джона Гаранга, Джуби, Румбека і католицькому виші Судану.

Південний Судан входить до рейтингу найбідніших країн світу також через нерозвинену сферу охорони здоров’я. Уряд держави щорічно виділяє лише 2,1 % із загального бюджету на медицину. Середня тривалість життя громадян становить 62,8 року. У державі високий рівень поширення малярії та інших смертельних захворювань. За даними WPR, Південний Судан перебуває на останньому (176-му) місці за індексом якості життя.

Малаві

Одна з найбідніших країн світу (187-ме місце в рейтингу МВФ) Малаві розташована у Східній Африці. Більшість місцевих жителів зайняті в сільському господарстві, а саме вирощують банани, чай, кукурудзу, тютюн і картоплю. Більша частина вищезгаданої продукції йде на експорт – за цей рахунок економіка ще тримається на плаву. За даними ВООЗ, середня тривалість життя в Малаві становить 65,6 року. У державі регулярно трапляються продовольчі кризи, маса громадян помирають від голоду. Природні катаклізми також не обходять країну стороною. Для прикладу, 2016 року була посуха, а 2017-го сталася навала гусениць. Вищезазначені чинники вплинули на збір врожаю та суттєво скоротили прибуток від його експорту.

Малаві вважається однією з найбідніших держав у світі, оскільки, за даними WPR, країна перебуває на 157-му місці за індексом якості життя місцевих жителів. Громадяни не прагнуть до здобуття освіти. Більшість жителів закінчують лише школи. Особи, які бажають здобути вищу освіту, можуть вступити лише до 2 вишів – Католицького та Університету науки і технологій.

Центральноафриканська Республіка (ЦАР)

Замикає п’ятірку найбідніших країн світу, за версією МВФ, Центральноафриканська Республіка (186-те місце). У деяких регіонах спостерігаються безвладдя і високий рівень корупції серед чиновників. Більшість жителів зайняті в сільському господарстві, яке є їхнім основним джерелом доходу. Один із найважливіших секторів економіки – це видобуток золота та алмазів. Також у ЦАР поступово розвивається деревообробна, текстильна та харчова промисловості, проте місцеві жителі не мають гідної оплати своєї праці. Вищу освіту громадяни можуть здобути у двох вишах – Евклідовому та Університеті Бангі.

За інформацією ВООЗ, середня тривалість життя становить 53,1 року. Вищезазначена тенденція пов’язана з низьким рівнем медицини, а також небажанням уряду виділяти гроші з державного бюджету на лікарні, пологові будинки та госпіталі. Більшість місцевих жителів не мають доступу до питної води. Громадяни ЦАР часто страждають від різних кишкових інфекцій, гепатиту А, малярії, лихоманки та інших небезпечних для життя захворювань.

Список країн, бідних на природні ресурси

Деякі держави не входять до рейтингу найбідніших країн світу за рівнем ВВП (за грошима), але, незважаючи на це, страждають від нестачі природних ресурсів. Показник багатства корисними копалинами розраховується з урахуванням можливості їхнього видобутку і без необхідності уряду закуповувати їх за кордоном. У таблиці нижче представлено держави, які вважаються у 2023-му найбіднішими на природні ресурси.

Виходячи з вищесказаного, у 2023-му країною, найбіднішою не тільки на водні ресурси, а й на корисні копалини, вважається Ватикан. У державі повністю відсутні запаси нафти, вугілля, природного газу, золота, срібла.

Розвиток бідних країн

Розвиток бідних країн не може бути швидким через низку причин, включно з недостатнім рівнем освіти населення і корупційним урядом. Влада злиденних держав не прагне піднімати їхню економіку через брак управлінських і дипломатичних знань. Ще одна проблема бідних країн – це високий рівень смертності. Більшість жителів не отримують кваліфікованої медичної допомоги вчасно, що збільшує ризик летального результату і кількість подібних випадків за фактом. Незважаючи на цей факт, чисельність населення найбідніших країн з кожним роком зростає. Вищезазначена тенденція пов’язана з тим, що місцеві жителі не поінформовані про методи контрацепції, а в окремих державах така можливість навіть недоступна громадянам з релігійних причин. Рейтинг найбідніших країн світу для життя свідчить, що для подорожей та проживання краще вибирати цивілізовані країни.

Що зробити, щоб переїхати жити в розвинену країну

Особам, які розглядають варіант імміграції за кордон, слід звернути увагу не на бідні країни, а на країни, що стрімко розвиваються, зі стійкою економікою та високим рівнем життя. Переїхавши в одну з 27 держав-учасниць Європейського союзу, у претендентів з’являється можливість збільшити свої доходи, отримати престижну освіту і візову свободу. Варто записатися на консультацію до фахівця міжнародного права, щоб дізнатися, як оформити паспорт ЄС у порядку натуралізації або за спрощеною процедурою за термін від 12 місяців.