Яка найбідніша країна у світі?

Як зазначає автор Міжнародного валютного фонду Лука Вентура для журналу Global Finance, найбідніші країни світу страждають від громадянських воєн, етнічної та релігійної ворожнечі. Пандемія Covid-19 і зростаюча інфляція на тлі геополітичних конфліктів погіршили їхнє скрутне становище.

Важко визначити єдину причину довгострокової бідності. Корумповані уряди можуть перетворити дуже багату країну на бідну. Те ж саме можна сказати і про історію експлуататорської колонізації, слабке верховенство закону, війни та соціальні заворушення, суворі кліматичні умови або ворожих, агресивних сусідів. Слабкості посилюються: країна, що має борги, не зможе дозволити собі хороші школи, а погано освічена робоча сила обмежує можливості економічного розвитку.

До Covid-19 частка населення світу, що живе у крайніх злиднях, тобто на суму менше ніж $1,90 на день, впала нижче 10% із понад 35% 1990 року. Коронавірус не тільки зупинив, а й повернув назад цей прогрес: з моменту початку пандемії до кінця 2022 року, коли у відповідь на зростання вартості життя Міжнародна межа бідності (IPL) була також переглянута до $2,15, за оцінками Світового банку, ще 198 мільйонів людей, ймовірно, поповнять лави вкрай бідних. Зовсім нещодавно інститут також заявив, що половина з 75 найбільш вразливих країн світу вперше в цьому столітті стикається зі зростаючим розривом у доходах із найбагатшими країнами. Протягом останніх двох десятиліть широко поширена думка, що внаслідок того, що країни з низькими доходами зазвичай покращують свій рівень життя швидше, ніж зрілі економіки, в кінцевому підсумку відбудеться прогресивна економічна конвергенція багатших і бідніших країн. Проте кожна третя в цій особливо вразливій групі з 75 країн, де проживає чверть людства, 1,9 мільярда людей, сьогодні бідніша, ніж була напередодні пандемії Covid-19.

Цифри вражають: у 10 найбагатших країнах світу середньорічна купівельна спроможність на душу населення перевищує $110 000, у 10 найбідніших – менше $1500. Найгірше те, що бідність часто сприяє ще більшій бідності.

Спад зростання передбачає погіршення перспектив або рівня життя, а також глобальне скорочення бідності. Укорінені низькі темпи зростання в поєднанні з високими процентними ставками поставлять під загрозу боргову стійкість, а також можуть посилити соціальну напруженість і перешкодити переходу до “зеленої” економіки. Ба більше, очікування слабшого зростання можуть стримувати інвестиції в капітал і технології і тому частково виправдаються, – пояснюють аналітики МВФ в останньому випуску доповіді “Перспективи розвитку світової економіки”, як збіднілі країни можуть ще більше зіткнутися з труднощами.

Топ-10 найбідніших країн світу

Нижче наведено рейтинг десяти найбідніших країн, починаючи з країни, що посідає десяте місце в списку найбідніших, і закінчуючи країною, яка входить до числа найбідніших країн світу на 2024 рік.

10. Ємен. ВВП-ППС на душу населення ($): 1 996

Ця країна з населенням близько 35 мільйонів осіб, одна з найбідніших на Аравійському півострові, з кінця 2014 року опинилася втягнутою в конфлікт унаслідок боротьби за владу між урядом, підтримуваним Саудівською Аравією, і повстанським рухом хуситів. Війна забрала життя понад 150 000 людей, зруйнувала економіку і зруйнувала життєво важливу інфраструктуру. У результаті сьогодні в цій багатій на нафту країні понад 80% населення живе в злиднях.

9. Мадагаскар. ВВП-ППС на душу населення ($): 1 979

З моменту здобуття незалежності від Франції 1960 року Мадагаскар пережив напади політичної нестабільності, жорстокі перевороти і спірні вибори. Обраний 2019 року президент Андрі Радзуеліна прийшов до влади, пообіцявши боротися з корупцією, скоротити бідність і розвивати економіку. Однак на Мадагаскарі, як і раніше, один із найвищих рівнів бідності у світі – близько 75%, економічне зростання мляве, а інфляція становить майже 8%. Проте Радзуеліна було переобрано в грудні 2023 року.

8. Ліберія. ВВП-ППС на душу населення ($): 1 882

Найстаріша республіка Африки вже багато років входить до числа найбідніших країн світу. Надія з’явилася, коли колишня зірка футболу, єдиний африканський футболіст-володар “Золотого м’яча” Джордж Веа став президентом 2018 року. Однак роки його правління були затьмарені високою інфляцією, безробіттям і від’ємним економічним зростанням, аж поки 2023 року він не зазнав поразки від лідера опозиції та колишнього віцепрезидента Джозефа Боакаї в новий тур виборів. Боакаї, можливо, доведеться легше, ніж Веа: після скорочення у 2020 і 2021 роках зростання відновилося у 2022 році. Наразі прогнозується, що воно сягне приблизно 5,3% у 2024 році та залишиться вищим за 6% у майбутні роки.

7. Малаві. ВВП-ППС на душу населення ($): 1 712

Економіка Малаві, однієї з найменших країн Африки, яка багато в чому залежить від незрошуваних культур, залишається вразливою до потрясінь, пов’язаних із погодними умовами. Відсутність продовольчої безпеки в сільській місцевості надзвичайно велика.

У Малаві стабільний уряд відтоді, як вона отримала незалежність від Великої Британії 1964 року. Однак 2020 року конституційний суд анулював перемогу колишнього президента Пітера Мутаріки на загальних виборах, пославшись на фальсифікацію результатів голосування. Богослов і політик Лазарус Чаквера, який склав присягу замість нього, заявив, що хоче заснувати таке керівництво, яке забезпечить процвітання усім, проте структурні зміни матеріалізуються повільно. Сьогодні Малаві бореться з економічною кризою, яка призвела до нестачі палива, зростання цін на продукти харчування та різкої девальвації валюти. За оцінками Світового банку, у 2023 році понад 70% населення житиме за міжнародною межею бідності.

6. Нігер. ВВП-ППС на душу населення ($): 1 675

Оскільки 80% території, що не має виходу до моря, вкрита пустелею Сахара, а населення, яке швидко зростає, залежить від дрібномасштабного сільського господарства, Нігер перебуває під загрозою опустелювання. Відсутність продовольчої безпеки є високою, так само як і рівень захворюваності та смертності. У 2021 році Нігер провів інавгурацію нового президента – колишнього вчителя та колишнього міністра внутрішніх справ Мохамеда Базума – внаслідок першої демократичної передачі влади. З огляду на те, що 2022 року економіка зросла на 12%, справи, схоже, пішли на поправку. Однак влітку 2023 року Базум був повалений і ув’язнений членами своєї президентської гвардії. Відтоді при владі залишається військова хунта.

5. Мозамбік. ВВП-ППС на душу населення ($): 1 649

Багата на ресурси колишня португальська колонія, що має вигідне стратегічне розташування, часто демонструвала середні темпи зростання ВВП понад 7% за останнє десятиліття. Проте, вона, як і раніше, входить до десятки найбідніших країн світу, причому одними з головних винуватців є суворі кліматичні умови і політична нестабільність. З 2017 року напади повстанських угруповань вразили багату газом північну частину країни. Проте, за даними МВФ, економіка продовжує розвиватися: вона зросте приблизно на 5% у 2024 і 2025 роках, і, за прогнозами, у другій половині десятиліття досягне двозначного зростання.

4. Демократична Республіка Конго (ДРК). ВВП-ППС на душу населення ($): 1 552

З моменту здобуття незалежності від Бельгії в 1960 році ДРК десятиліттями страждала від хижацької диктатури, політичної нестабільності та постійного насильства, що зробило її постійним членом рейтингу найбідніших країн світу. Близько 65% із приблизно 100-мільйонного населення країни живуть менш ніж на $2,15 на день. Проте, Світовий банк стверджує, що ДРК має ресурси і потенціал, щоб стати однією з найбагатших країн Африки і рушійною силою зростання для всього континенту. Країна вже є найбільшим у світі виробником кобальту і провідним джерелом міді в Африці, необхідної для виробництва електромобілів.

3. Центральноафриканська Республіка (ЦАР). ВВП-ППС на душу населення ($): 1 123

Центральноафриканська Республіка, багата золотом, нафтою, ураном і алмазами, є дуже багатою країною, населеною дуже бідними людьми, і більшу частину десятиліття вона входить до числа найбідніших країн світу. Вперше з моменту здобуття незалежності від Франції 1960 року, 2016 року Центральноафриканська Республіка демократичним шляхом обрала президента: колишнього професора математики і прем’єр-міністра Фостена Арканжа Туадеру, який виступав як миротворець, здатний подолати розрив між мусульманською меншиною та їхньою християнською більшістю. Незважаючи на те, що його успішне обрання розглядається як важливий крок на шляху до національного відновлення, значні території країни, як і раніше, контролюють антиурядові угруповання та ополченці. Незважаючи на проблеми і невдачі, останніми роками економічне зростання помірно прискорилося, чому сприяли лісова промисловість, пожвавлення сільськогосподарського сектору і часткове відновлення продажу алмазів.

2. Бурунді. ВВП-ППС на душу населення ($): 916

Крихітне Бурунді, що не має виходу до моря, відчуває нестачу природних ресурсів і постраждало від громадянської війни, що тривала з 1993 до 2005 року, наслідки якої досі є фактором, що сприяє тому, що держава посідає друге місце серед найбідніших країн світу. Оскільки близько 80% із приблизно 13 мільйонів громадян Бурунді покладаються на натуральне сільське господарство, а відсутність продовольчої безпеки є майже вдвічі вищою, ніж у середньому в країнах Африки на південь від Сахари. Крім того, доступ до води та каналізації залишається дуже низьким, і менше 5% населення має електрику. Президент Еваріст Ндайішіміє зробив спробу перезапустити економіку і відновити дипломатичні відносини, а 2022 року США і Європейський Союз відновили допомогу після скасування фінансових санкцій. На жаль, хоча економічне зростання прискорюється, інфляція, за прогнозами, цього року становитиме близько 22%.

1. Південний Судан. ВВП-ППС на душу населення ($): 455

Найбідніша з найбідніших країн світу, Південний Судан, охоплений насильством з моменту його створення в 2011 році. Соціальні розбіжності, нерівність, корупція і війни. Більша частина населення зайнята в традиційному сільському господарстві, хоча насильство та екстремальні кліматичні явища часто заважають фермерам саджати або збирати врожай. Цього року близько 9 мільйонів осіб, понад 60% населення Південного Судану, потребуватимуть гуманітарної допомоги.

Список найбідніших країн світу 2024 року

Найбідніші країни світу