Найвищі гори та вершини світу

Багато хто думає, що Еверест – найвища гора світу. Але наша планета таємнича, як джунглі та чудеса океану. В цій статті ми дізнаємося про великі вершини, включно з Легендарним Еверестом. Ми також почуємо про його велику історію.

Підемо в далеку подорож горами. Дізнаємося про місця, де дихати складно від висоти. Чи готові ви до цієї пригоди?

Що таке восьмитисячники?

Восьмитисячники – це дивовижні гори, висотою понад 8000 метрів над морем. Вони є головними цілями для альпіністів. Кожна вершина уособлює велич і челендж світу альпінізму. На даний час ми налічуємо більше 14 гір, які мають висоту більше за 8000 метрів.

1. Географічне розташування: всі такі гори розташовані на Азійському континенті. Вони розташовані в Гімалаях і Каракорумах.
2. Висотний альпінізм: завоювання восьмитисячників – це величезний тест для альпіністів. Потрібні навички, досвід і хороша підготовка.
3. Програма “Корона Землі”: проходження всіх чотирнадцяти вершин планети вважається небувалою метою для багатьох альпіністів.

Піднятися на таку висоту складно не тільки фізично. Це випробування і для мозку, показуючи силу духу альпіністів. Гори вище 8000 метрів вражають своєю красою і величчю.

Розташування та кількість восьмитисячників у різних країнах

Весь світ напрочуд різноманітний. Велика частина восьмитисячників зосереджена в Гімалаях і Каракорумі. Там розташовані найвищі гори світу, вищі за 8000 метрів.

• В системі гір Гімалаї десять із чотирнадцяти восьмитисячників. Ці місця славляться красивими пейзажами.
• Гори Каракорум не так багато, як у Гімалаях, але вони унікальні. Тут чотири красиві вершини дуже небезпечні.
• Китай лідирує за кількістю восьмитисячників у світі, включно з Еверестом. Ці вершини роблять Китай особливо популярним серед альпіністів.

Багато гір лежать на кордонах країн. Це створює особливий виклик для альпіністів. Наприклад, Еверест на кордоні Непалу та Індії – популярне місце для сходжень.

1. Непал користується популярністю через вісім восьмитисячників. Вони приваблюють альпіністів з усього світу.
2. В Пакистані можна знайти п’ять таких вершин. Там складні умови вимагають хорошої підготовки та поваги до навколишньої природи.

Вершини заввишки понад 8000 метрів популярні у держав та альпіністів. Вони є символом гордості для багатьох країн і потужним магнітом для туризму.

Еверест (Джомолунгма 8848 м) – підкорення найвищої точки світу

Еверест – найвища гора, її висота – 8848 метрів. Багато альпіністів мріють піднятися на цю вершину. Вона розташована на кордоні Непалу та Китаю.

На Евересті є два популярні маршрути.

Історія першого сходження

Перше сходження на Еверест було 29 травня 1953 року. Едмунд Гілларі з Нової Зеландії та Тенцинг Норгей з Непалу були першими, хто зміг піднятися на вершину.

Трагедії та досягнення на Евересті

• Еверест відомий видатними успіхами і трагічними випадками.
• Люди загинули через різні причини, включно з падіннями і застудою.
• Проте щороку сотні людей приїжджають сюди, щоб спробувати себе.

Найкращий сезон для сходження

Весняні місяці – найкращий час для сходження. Погода там тоді найбільш передбачувана. Цей час мінімізує ризик і збільшує шанси на успіх.

Чого́рі (К2) – дивовижна краса (8611 м)

К2 – друга за висотою гора на землі. Також відома як Чогорі. Вона дуже небезпечна для альпіністів. Це через великий ризик і складні умови.

К2 відрізняється неймовірним розміром і складністю. Сюди йдуть тільки найбільш підготовлені альпіністи.

Технічні складнощі та небезпеки К2

Підйом на К2 – це одне з найважчих випробувань. Смертність від сходжень досить висока. Це пов’язано з сильними вітрами і різкою зміною погоди.

Мало місця для таборів і небезпечні шляхи роблять сходження ще складнішим. Особливо важкою вважається ділянка Боттлнек.

Маршрути та сезони сходжень

На К2 є різні маршрути. Один із найпопулярніших – Абруццево. Сходження краще робити влітку, але й тоді гора небезпечна.

• Сходження К2 вимагає психологічної та фізичної підготовки.
• Альпіністи, які мріють про К2, мають бути готові до складнощів природи.

Канченджанга – третя вершина світу та її загадки (8586 м)

Канченджанга розташована на кордоні Непалу та Індії. Ця гора – третя за висотою у світі. Вона прекрасна і сповнена містики.

Альпіністи мріють піднятися на Канченджангу. Для них це більше, ніж перемога у спорті. Там вони занурюються в таємниці гори.

• Перше успішне сходження було 1955 року.
• Канченджанга – важкий виклик, але альпіністи все одно самі туди тягнуться.
• Найкраще підкорювати її навесні.

Місцеві легенди замішані на містиці. Вони роблять подорожі на Канченджангу унікальними. Там можна відчути дух давніх часів.

Лхоцзе – сусід Евересту (8516 м)

Лхоцзе – одна з головних гір у Гімалаях. Вона поруч з Еверестом і приваблює альпіністів. Ті мріють підкорити її вершину, висотою понад 8000 метрів.

Ця гора пропонує складні шляхи для альпінізму. Тут можна знайти важкі траси і красиві місця для лазіння.

Перше сходження та відомі альпіністи

В 1956 році Лхоцзе вперше підкорили. Так почалася історія відомих альпіністів, які змогли піднятися на неї.

Особливості сходжень на Лхоцзе

Для сходження на Лхоцзе потрібна хороша техніка. Спочатку маршрут як для Евересту, потім стає особливо складним.

Маршрути варіюються від скель до льодовиків. Погода навесні найкраща для сходження. Тоді шанси досягти вершини вищі.

Макалу: особливості “Чорного велетня” (8485 м)

Макалу називають “Чорним велетнем”. Вона приваблює багатьох альпіністів. Кордон Непалу та Китаю проходить біля її підніжжя. Макалу відома безпекою і прекрасними пейзажами. Проте, сходження на неї – один із найважчих маршрутів. Це вимагає високої фізичної форми та ретельного планування.

• Уперше на Макалу сходили 1955 року.
• Класичний маршрут славиться своїми технічними складнощами та високими показниками.
• Найкращий час для сходження на гору – весна.

Макалу випробовує вміння і силу альпіністів. За успішне сходження вона подарує незабутні краєвиди. Підготовка до цієї гори – справа серйозна. Потрібна хороша фізична підготовка та акліматизація. Також важливо вибрати правильний маршрут.

Чо-Ойю і його особливі умови для альпіністів (8201 м)

Чо-Ойю на кордоні Непалу та Китаю – один із найлегше доступних восьмитисячників. Він привабливий своїми унікальними умовами. Таким чином, він зацікавив багатьох альпіністів.

• Перше сходження на Чо-Ойю відбулося 1954 року. Це зробило вершину доступною для альпіністів з усього світу.
• Маршрут сходження на Чо-Ойю вважається легким для восьмитисячника. Це чудово підходить для альпіністів-початківців на висоту.
• Умови альпінізму на Чо-Ойю вимагають перміту від Китаю і підтримки шерп. Це означає, що ґрунтовне планування необхідне.
• Найкращий час для сходження – осінь. Погода стабільна, що робить шляхи сприятливими для альпіністів.

Ці фактори роблять Чо-Ойю популярною серед альпіністів. Вони прагнуть пройти цей шлях за мінімальних ризиків. Сходження на Чо-Ойю важливе для тих, хто шукає виклики в Гімалаях.

Гора Дхаулагірі 1 (8167 м)

Вершина гори розташована в Гімалаях в районі Непалу. Має один із найгарніших профілів і найскладніших класичних маршрутів. Рівень смертності становить 15,6%.

• Найкращий сезон для сходження: весна, але можливі підйоми і восени.
• Перше успішне сходження: 13 травня 1960 року, швейцарська експедиція.

Гімалайська вершина Манаслу (8163 м)

Розташована в Гімалаях, повністю на території Непалу. Ця гора має особливий дух і, на нашу думку, є найкращим варіантом для першого сходження на восьмитисячник. Вона трохи складніша технічно, ніж Чо-Ойю, але значно дешевша за потрібними витратами. Найважча ділянка знаходиться між першим і другим таборами, де є кілька тріщин і сходів. Основна небезпека на цій горі – сходження лавин. Манаслу стала моїм першим восьмитисячником, куди я піднявся 26 вересня 2017 року без використання кисню і допомоги шерпів.

• Найкращий сезон для сходження: осінь.
• Перше успішне сходження: 9 травня 1956 року, японська експедиція.

Нангапарбат (8125 м)

Розташована в Кашмірських Гімалаях, повністю на території Пакистану, ця гора є одним із найскладніших і найнебезпечніших восьмитисячників, зі смертністю 21%. Має найгарніший базовий табір, розташований на зеленій галявині в Діамірській долині. Вражаючий перепад висоти між базовим табором і вершиною.

• Найкращий сезон для сходження: літо.
• Перше успішне сходження: 3 липня 1953 року, австрієць Герман Буль.

Аннапурна I – небезпечні тяжіння висоти (8091 м)

Аннапурна I – гора в Гімалаях, вона дивує і лякає своєю красою та потужністю. Має дуже високий показник смертності – 26,7%. Проте, вона стала символом альпінізму, першою подоланою восьмитисячницею.

Перше сходження та його історичне значення

3 червня 1950 року відбулося перше сходження на цю гору. Цей подвиг показав світові, що неможливе стає можливим. Сходження продемонструвало подвиг французької команди альпіністів.

Керували командою Моріс Герцог і Луї Лашенал. Їхній успіх відкрив нову главу в історії гірських сходжень.

Ризики і статистика смертності на Аннапурні

Підкорення Аннапурни залишається надзвичайно небезпечним викликом. Кожен, хто збирається на вершину, має бути добре підготовлений.

Найкращий час для сходжень – весна. Погода там стабільніша, що збільшує шанси на успіх.

Велична гора Гашербрум 1 (8080 м) – Хідден пік

Розташована в Каракорумі, на кордоні Пакистану та Китаю, ця вершина має класичний маршрут, що проходить з пакистанської сторони. Складний і виснажливий перехід по льодовику від базового табору додає додаткової складності цій і без того непростій горі.

• Найкращий сезон для сходження: літо.
• Перше успішне сходження: 5 липня 1955 року, американська експедиція.

Броуд Пік (8051 м)

Розташована в Каракорумі на кордоні Пакистану та Китаю, ця вершина має класичний маршрут, що проходить з пакистанської сторони. Вона вважається відносно нескладною і безпечною для сходжень і знаходиться неподалік від К2. Багато альпіністів використовують Броуд Пік для акліматизації під час експедицій на К2.

• Найкращий сезон для сходження: літо.
• Перше успішне сходження: 9 червня 1957 року, австрійська експедиція.

Гашербрум 2 (8035 м)

Розташована в Каракорумі на кордоні Пакистану та Китаю, ця вершина має класичний маршрут, що проходить з пакистанської сторони. Це один із найпростіших і найбезпечніших восьмитисячників у технічному плані. Основна складність полягає в переході по льодовику між базовим і першим табором. Через льодовик і менш розвинену інфраструктуру Пакистану ця гора користується меншою популярністю, ніж Манаслу і Чо-Ойю.

• Оптимальний сезон для сходження: літо.
• Перше успішне сходження: 7 липня 1956 року, австрійська експедиція.

Китайська Шишапангма (8027 м)

Розташована в Гімалаях, повністю на території Китаю, ця гора є найнижчим з восьмитисячників і має простий класичний маршрут. Однак є проблема. Класичний маршрут веде до вершини Шишапангма Центральна, висотою 8008 м. Далі слідує небезпечний і важкий траверс до головної вершини (8027 м), яка зараховується до програми “14х8000”. Це робить досягнення головної вершини за класичним маршрутом майже неможливим, тому в останні роки все частіше проводяться експедиції по крутій південній стіні.

• Найкраща пора року для сходження: осінь.
• Перше успішне сходження: 2 травня 1964 року, китайська експедиція.

Інші восьмитисячники

Назва гори	Висота
Lhotse C-Peak I	8410 м
Broad Peak central	8011 м
Everest NE-Pinnacle III	8383 м
Kangchenjunga C-Peak	8473 м
Lhotse N-Pinnacle I	8290 м
Nanga Parbat S-Peak	8042 м
Everest W-Peak	8296 м
Lhotse Shar	8383 м
Shisha Pangma C-Peak	8008 м
Yalung Kang Shoulder	8077 м
Kangchenjunga W-Peak (Yalung Kang)	8505 м
Lhotse C-Peak II	8372 м
K2 SW-Peak	8580 м
Annapurna C-Peak	8013 м
Everest NE-Shoulder	8423 м
Kangchenjunga SE-Peak	8150 м
K2 P. 8134 (SW-Ridge)	8134 м
Lhotse N-Pinnacle III	8327 м
Kangchenjunga S-Peak	8476 м
Everest NE-Pinnacle II	8282 м
Lhotse N-Pinnacle II	8307 м

В світі існує ще 21 пік висотою понад 8000 метрів, на багато з яких людина ще не ступала. Загалом це 35 вершин, якщо враховувати другорядні гори.